(грошей в обігу)

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *

истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -

1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;

2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).

* * *

несов.; сов. - истр`атить

кількість (-кости) (редко скількість), число, численність (-ности), (отношение) міра. [Коли така кількість дійсних членів не прибуде на спільне зібрання, то вибори переносяться (Ст. Акад. Н.). Ся книга є спроба пояснити скількість фактичного матеріялу (Грінч.). Хоч мале число полегкости собі мали (АД. 1). Панам зручніше було правити з меншою численністю людей (Кон.). Людей тут була вже не та міра (Звин.)]. Большое -во - велика кількість (численність), великість. В большом -ве - у великій кількості, у великому числі, у великій мірі. Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) - сила, велика сила, сила силенна, незліченна (незчисленна) сила, безліч (-чи), безмір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи зможе сільський глядач орієнтуватися серед сили людей та подій? (Грінч.). Велика сила артистів-малярів захоплюється портретами (Наш). Безліч літ (Л. Укр.). Безліч не аби-якої сили (Єфр.). Ще того поля - безмір (Коцюб.). Худоби було шмат (Рудан.)]. Достаточное -во - достатня кількість, доволі. Иметься, имеющийся в достаточном -ве - см. Достаточный 2. Изрядное -во - чимало, читрохи. Некоторое (известное) -во - деяка (певна) кількість, деяке (певне) число, деяка міра, дещо, скільки(сь), скільки-там. [Дайте йому скільки-там грошей (Звин.). Дещо грошей у мене є (Звин.)]. Какое -во? - скільки? яка кількість? (яка) сила? [Грошей не стане. - А сила-ж грошей вам треба? (Звин.)]. В каком -ве? - в якому числі? якою мірою? Учёт по -ву - облік на кількість. Дело не в -ве - справа не в числі, не в мірі, не в кількості. Дело не в -ве, а в качестве - справа не в числі, а в добротності (в добрих прикметах); справа не в кількості, а в якості.

* * *

ком. вартість; цінність; ціна; оцінна вартість; значення

вартість товару, послуги, активу (asset¹) тощо, виражена у грошах; ♦ вартість встановлюється відповідно до мінової вартості одного продукту чи активу щодо іншого

═════════■═════════

acquisition value купівельна вартість; actual value справжня вартість • дійсна вартість; added value додана вартість; adjusted present value (APV) скоригована поточна вартість; advertising value рекламна вартість; aggregate value сукупна вартість; allowed value дозволене значення; annual value річна вартість; anticipated value сподівана вартість; appraised value оцінена вартість; approximate value приблизна вартість; arbitrary value умовна вартість; assessed value оціночна вартість; asset value номінальна вартість активів; associative value асоціативна вартість; auction value аукціонна вартість; average value середня вартість • середнє значення; balance sheet value балансова вартість; base values базові показники; base market value базова ринкова вартість; billed value вартість рахунка-фактури; biological value біологічна цінність; book value балансова вартість • облікова вартість • чисті (нетто) активи фірми; break-even value значення показника, за якого наявний нульовий прибуток; break-up value роздільна вартість; buyer-recognized value визнана покупцем цінність; calculated value розрахункове значення; capital value вартість капіталу • вартість реального основного капіталу; capitalized value капіталізована вартість; cargo value вартість вантажу; carrying value балансова вартість • облікова вартість; cash value грошова вартість; cash equivalent value рівнозначна грошова вартість • еквівалентна грошова вартість; cash surrender value викупна вартість; closing values ціни на момент закриття; collateral value вартість забезпечення; commercial value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; commitment value вартість зобов'язання; commodity value вартість товару; comparison value порівняльна вартість; competitive value конкурентна цінність; computed value підрахована вартість; conditionally optimal value умовно-оптимальне значення; constant-dollar value суми у незмінних цінах; consumer value цінність для споживачів; consumption value споживана цінність; contract value вартість товарів, куплених за контрактом • вартість товарів, проданих за контрактом • вартість контракту • вартість, зазначена в контракті; conversion value конверсійна вартість; cost value величина витрат • собівартість • початкова вартість; critical value критичне значення; currency values валютні цінності; current value(s) поточна вартість • поточні показники; current exit value поточна ліквідаційна вартість; current market value поточна ринкова вартість; customs value митна вартість; declared value заявлена вартість; denominational value номінальна вартість; depreciable value вартість, яка підлягає амортизації; depreciated value залишкова вартість • балансова вартість із відрахуванням зношення; deprival value втрачена вартість; design value розрахункове значення; discounted value дисконтована вартість; desired value бажане значення; disposal value ліквідаційна вартість; earning-capacity value приведена вартість основного капіталу, яка дорівнює сумі очікуваної виручки; economic value економічно вигідне значення; effective value ефективне значення; end value кінцева вартість; entry value вхідна вартість; equivalent value рівнозначна вартість • еквівалентна вартість; estimated value обчислена вартість; exact value точна вартість; exchange value мінова вартість; exit value; expected value сподівана вартість • математичне сподівання; expected monetary value сподівана грошова вартість; export value експортна вартість; face value; fair value обґрунтована вартість • вартість в поточних цінах; fair market value поточна ринкова вартість; final value кінцева вартість; finite value кінцеве значення; food value харчова цінність • поживність; full value повна вартість • правдива вартість • справжня вартість; functional value функціональна вартість; future value; global value загальна вартість; going-concern value вартість діючого підприємства; gold value вартість золота; gross value валова вартість; gross book value первісна вартість активу • валова вартість активу; high unit value висока вартість товарної одиниці; historical value вартість в цінах набуття • первісна вартість; home value вартість у країні походження; hypothecary value вартість застави; import value вартість імпорту; imputed value умовно нарахована вартість; increasing value зростаюча вартість; individual value індивідуальна вартість; initial value первісна вартість • початкова вартість • вихідні дані; insurance value вартість страхування; insured value застрахована вартість • страхова оцінка; intangible value вартість нематеріальних активів • нематеріальна цінність; international value міжнародна вартість; intrinsic value внутрішня вартість • дійсна вартість; inventory value вартість товарно-матеріальних запасів • інвентарна вартість; investment value дійсна вартість цінного папера; invoice value фактурна вартість; invoiced value фактурна вартість; invoice sales value продажна ціна згідно з накладною; land value вартість землі; license value вартість ліцензії; limit value граничне значення; liquidation value ліквідаційна вартість; loan value вартість позики • розмір кредиту; lower value нижня ціна; manpower value вартість робочої сили; marginal value гранична вартість; market value ринкова вартість; material value матеріальна цінність; maturity value вартість у момент настання терміну; mean value середнє значення; measured value виміряне значення; media value цінність засобів реклами; merchandising value цінність засобів стимулювання сфери торгівлі; monetary value грошова вартість; money value грошова оцінка; mortgage value вартість заставної; net value чиста вартість; net asset value чиста вартість активу; net book value чиста балансова вартість; net depreciated value чиста залишкова вартість; net present value; net realizable value (NRV) чиста вартість реалізації; net selling value чиста продажна вартість; nominal value; numerical value числове значення; nutritional value поживна цінність; order value вартість замовлення; original value первісна вартість; original cost value первісна вартість; output value вартість випуску продукції; overall value загальна вартість; par value; parity value паритетний курс; peak value максимальне значення; permissible value допустиме значення; potential value потенційна цінність; present value; present realizable value вартість поточної реалізації; price adjusted value вартість у скоригованих цінах; rateable value оподатковувана вартість; real value реальне значення; realizable value досяжне значення; realization value реалізована вартість; recovery value ліквідаційна вартість; redemption value викупна вартість • викупна ціна; relative value відносна вартість; relative surplus value відносна додаткова вартість; replacement value відновна вартість; residual value залишкова вартість; sale value продажна вартість • розпродажна ціна; sales value загальна вартість продажу • загальна вартість перепроданих товарів; salvage value ліквідаційна вартість; self-expanding value самозростаюча вартість; selling value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; service value вартість, яка амортизується; shipped value вартість відвантаженого товару • вартість відвантаження; standing value постійна вартість; stated value заявлена вартість; stock value вартість запасів; subjective value суб'єктивна вартість; surplus value додаткова вартість; surrender value викупна вартість; taxable value сума, яка підлягає оподаткуванню; time value норма часу • строкова вартість опціону; total value загальна вартість; trade value продажна ціна; trade-in value вартість виробу при зустрічному продажу; trading value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; transferred value перенесена вартість; true value повна вартість • реальна вартість • справжня вартість; undepreciated value первісна вартість; unit value вартість одиниці продукту • середня ціна товарної одиниці; upper value верхня ціна; use value споживча вартість; written-down value чиста балансова вартість • вартість активу з відрахуванням амортизації; written-off value залишкова вартість основного капіталу • залишкова вартість; zero value нульове значення; zero salvage value нульова ліквідаційна вартість

═════════□═════════

above the value вище від вартості; at value за ціну дня; export value of imported merchandise вартість товарів за експортними цінами у країні відправлення; of value цінний • дорогоцінний: of equal value рівноцінний; of full value повноцінний; of little value малоцінний; of no value нецінний; value of no practical без практичної цінності; to assess the value оцінювати/оцінити вартість; to compute the value оцінювати/ оцінити вартість • калькулювати вартість; to create value створювати/створити вартість; to declare the value заявляти/заявити вартість; to decline in value знижуватися в ціні; to decrease in value втрачати цінність; to determine the value оцінювати/оцінити вартість • визначати/визначити вартість; to determine value визначати/ визначити категорію вартості; to establish the value встановлювати/встановити значення; to exceed the value перебільшувати/перебільшити значення; to exceed in value перевищувати/перевищити вартість; to fall in value впасти в ціні; to fluctuate in value змінюватися у вартості • коливатися у вартості; to increase in value збільшуватися у вартості; to lose in value впасти в ціні; to maintain its value зберігати/зберегти вартість; to offset the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to preserve value зберігати/зберегти вартість; to put value on something оцінювати/оцінити вартість чого-небудь; to reduce the value зменшувати/зменшити вартість; to reduce in value зменшуватися у вартості; to refund the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to rise in value збільшуватися у вартості; to state the value заявляти/заявити вартість; value added додана вартість • приріст вартості • вартість обробки; value added component елемент доданої вартості; value added in manufacture вартість, додана у виробництві; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; value-added tax fund фонд податку на додану вартість; value-added tax on importation податок на додану вартість для імпортних товарів; value adjustment коригування вартості; value adjustment account рахунок коригування вартості; value adjustment entry проведення скоригованої вартості; value allowance податкова знижка; value analysis вартісно-функціональний аналіз; value assessment оцінка розміру податку • оцінка вартості; value at point of entry вартість на час ввозу; value at selling price вартість за продажною ціною; value date дата зарахування грошей • термін векселя; value day дата, з якої депозит починає приносити відсотки • дата зарахування грошей на банківський рахунок • дата відкриття строкового депозиту; value for money справжня вартість грошей; value for money audit аудит економічності, ефективності й результативності; value gain збільшення вартості; value generation утворення вартості; value increase збільшення вартості; value in exchange мінова вартість; value in use споживна вартість; value of a building вартість будинку • вартість споруди; value of domestic sales обсяг внутрішнього товарообороту; value of exemption сума відрахування; value of imports вартість імпорту; value of material вартість матеріалу; value of ship and feight вартість судна і вантажу; value of tax deduction сума податкового відрахування; value on balance sheet date вартість на дату подання балансового звіту

value:: value in exchange

* * *

що не має грошей, без грошей

* * *

1. n

1) горщик; казанок; каструля

2) кухоль; череп'яна банка

3) нічний горщик

4) квітковий горщик

5) вегетаційна посудина

6) мет. тигель

7) спорт., розм. кубок, приз

8) розм. випивка

9) розм. купа грошей

10) сума ставок (на перегонах тощо)

11) фаворит (на перегонах)

12) розм. важна персона (особа)

13) луза (більярда)

14) каска

15) ятір (для ловлі риби)

16) розм. марихуана

17) військ., розм. снаряд; димова шашка

18) розм. глибока яма; торфова яма

19) (скор. від pot-shot) постріл впритул

2. v

1) заготовляти про запас; консервувати

2) класти в горщик (казанок), варити в казанку

3) пересаджувати в горщик (рослини)

4) заганяти в лузу (кулю в більярді)

5) підстрелити на обід (дичину)

6) стріляти впритул

7) заволодівати; привласнювати

8) розм. перехитрити, обдурити

9) формувати і випалювати (гончарні вироби)

* * *

1) горщик; казанок; ( висока) каструля; банка; кухоль; нічний горщик; горщик для квітів; cпeц. вегетаційна судина; метал. тигель ( з графіту або вогнетривкої глини); бак; резервуар; спільний котел

2) вміст горщика, казанка, кухля

3) cпopт. приз, кубок ( срібний)

4) випивка

5) купа грошей

6) сума ставок ( на перегонах); фаворит ( на перегонах); кін ( у покері)

7) поважна особа ( big pot)

8) icт. каска

9) луза ( більярд)

10) плетена пастка (для лову риби, крабів)

11) cл. марихуана, гашиш

12) гeoл. купол

13) cкop. вiд potentiometer

14) вiйcьк. димова шашка; снаряд; cкop. від pot shot

15) пузо; черево

16) тex. дефлектор, зонт ( димаря)

17) як компонент складних слів (- pot)

1) консервувати; заготовляти про запас

2) класти в казанок або варити в казанку

3) висаджувати або пересаджувати ( рослини) у горщик; саджати на горщик ( дитину)

4) заганяти в лузу ( кулю в більярді)

5) підстрелити на обід ( дичину); стріляти дичину на землі або на воді, стріляти у відпочиваючу тварину; стріляти впритул

6) заволодівати; привласнювати

7) cл. перехитрити, ошукати

8) формувати е обпалювати ( глиняні вироби)

9) поміщати в закриту камеру; герметизувати

1) глибока яма

2) торф'яна яма

1. n

1) рулон

2) клубок

3) згорток; сувій

4) трубка; щось згорнуте в трубку

5) кругляк, котушка; балабушка; коток

6) валик; складка

7) булочка (тж roll of bread)

8) військ. скатка

9) відомість; реєстр; поіменний список

10) військ. іменний список особового складу

11) юр. офіційний список адвокатів

12) протокол (судочинства)

13) (the Rolls) pl іст. судовий архів на Парк-Лейн

14) крутіння, качання

15) хитання, хвилювання

16) хитавиця

17) хода перевальцем

18) гуркіт (грому)

19) барабанний бій, барабанний дріб

20) хвиляста поверхня

21) pl розм. булочник, пекар

22) амер., розм. гроші; пачка грошей

23) тех. вал, валок; барабан; циліндр; ролик; вальці

24) архт. завиток іонічної капітелі

25) ав. бочка, подвійний переворот через крило

26) спорт. перекид, переверт; кидок; переворот (боротьба)

2. v

1) котити

2) котитися

3) вертіти, обертати, повертати

4) вертітися, обертатися, повертатися

5) валяти, качати

6) валятися, качатися

7) скручувати, згортати

8) загортати

9) качати, колисати

10) колихатися, хвилюватися (про море тощо)

11) кренитися, хилитися

12) мор. зазнавати бортової хитавиці

13) ходити похитуючись (перевалюючись)

14) плавно текти, котити хвилі; струменіти

15) валувати (про дим)

16) бути горбкуватим, нерівним (про місцевість)

17) гриміти, гуркотіти, лунати

18) вимовляти гучно (розкотисто)

19) вибивати дріб (про барабан)

20) розкачувати (тісто)

21) друк. накатувати

22) амер. просуватися (рухатися) уперед

23) амер., розм. обдирати, грабувати (п'яного тощо)

24) коткувати (ґрунт); накочувати, уторовувати (дорогу)

25) трамбувати котком (шосе)

26) мет. вальцювати, плющити

* * *

1) рулон; клубок

2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка

3) балабушка; валик (нaпp., волосся)

4) валик друкарської машинки

5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет

6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-Лейн

7) обертання, катання

8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця

9) хода перевальцем

10) гуркіт, перекіт ( грому)

11) бій барабана; барабанний дріб

12) хвиляста поверхня

13) рукописна книга (особл. у сувої)

14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші

15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)

16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток

17) apxiт. завиток іонічної капітелі

18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта

19) гeoл. антикліналь

20) aв. бочка, подвійний переворот через крило

21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки

22) м'яка папка ( шкіряна)

1) котити; котитися

2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися

3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)

4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)

5) загортати

6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)

7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці

8) ходити погойдуючись або перевальцем

9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)

10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)

11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)

12) качати, розкочувати ( тісто)

13) пoлiгp. накатувати

14) aмep. просуватися, рухатися вперед

15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування

16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)

17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити

18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії

1) напруженість

2) щільність, непроникність; герметичність

3) скупість

4) жвавість; спритність

5) розм. сп'яніння; б) брак (грошей в обігу)

7) тех. натяг

* * *

1) напруженість [тж. tight a]

2) сп'яніння

3) нестача ( грошей в обігу)

4) тex. натяг

5) непроникність, герметичність

грошевий, грошовий. Денежные повинности - оплатки. [Оплатки тії за хату поплатили: і городські і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.)]. Денежное пособие - підсобні гроші (букв.: вспомогательные деньги) гроше[о]ва допомога. [Два рази давали з заводу по карбованцю підсобних грошей]. Денежный штраф - пеня, грошова кара. Денежный сбор - збирання грошей. Денежное обращение - обіг грошей. Денежный человек - грошовитий чоловік, грошовик.

* * *

1) грошови́й, гроше́вий

2) (имеющий много денег) грошови́тий

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *

нрч. обмаль, омаль, на-омаль, намаль, намалі, не гурт, о(б)малкувато, помалкувато. [Та бачите - в мене тепер грошей обмаль (Грінч.). Христя згадала, що води омаль, ухопила відра і побігла до сусіднього колодязя по воду (Мирн.). Може хліба на- омаль буде, та вже вибачте (Кониськ.). Треба купити, а грошей на-малі (Квітка). У нашому селі намаль землі (Харк.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде (Новомоск.). Хіба й без ваги на око не знати, що омалкувато? (Кониськ.)].

* * *

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];

2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.

* * *

1) см. наличие

2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші

1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);

2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];

3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;

4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].

* * *

1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

перебрать

1) перебирати, перебрати, (о мног.) поперебирати що. [Перебирати груші, ягоди, книжки. Мовчки струни на бандурі я перебираю (Куліш)]. -рать листы в книге - перегортати листки в книзі, перегортати (гортати) книгу. -рать пальцами, ножками - перебирати пучками (пальцями), ніжками. -рать на себе перья (о птицах) - шолопати на собі пір'я, пустритися, поштритися. [Гуска там поштрилася, милася, пір'я понапускала]. Я вас всех -ру - я до всіх вас доберуся, я вам усім дам. -рать избу, дежку - пересипати (пересипати) хату, кадовба, перекидати (перекидати) хату. -рать кого по косточкам - переминати, перетирати кого на зубах, пересуджувати кого, обсуджувати кого з голови до ніг;

2) (прихотничать, привередничать) перебирати ким, чим и що, вередувати, ганьбувати, перебендювати ким, чим. [Наш паниченько-переберниченько коники перебирає. Хочеш їсти - бери що є та й їж, а не вередуй (Грінч.)]; (лишнее) перебирати перебрати чого. [Перебере грошей у хазяїна, більш як зробив візьме (Грінч.)];

4) (набрать исподволь) сов. перебрати, поперебирати, набрати, понабирати. Много -брал он у нас (у всех) денег - багато перебрав (набрав) він у нас грошей, багато поперебирав (понабирав) він у всіх грошей. Перебранный - перебраний; пересипаний, перекиданий.

* * *

несов.; сов. - перебр`ать

1) перебира́ти, перебра́ти; (о многом: сортируя) поперебира́ти; полигр. пересклада́ти, перескла́сти

2) ( с целью ремонта) перебира́ти, перебра́ти; (полы, печь) переклада́ти, перекла́сти; (постройку, печь) пересипа́ти, переси́пати, перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти

n фін., бухг. 1. фонд; резерв; запас; 2. pl фонди; кошти; ресурси; капітал; гроші; a фондовий; резервний; запасний

1. гроші та ін. активи (assets¹), які нагромаджуються і використовуються з певною метою; 2. гроші, якими можна користуватися

═════════■═════════

accumulated fund(s) нагромаджений фонд; administration fund(s) адміністративний фонд; agency fund(s) поручительський фонд; amortization fund(s) амортизаційний фонд; annuity fund(s) фонд ануїтету • фонд для виплати щорічної ренти; authorized fund(s) статутний фонд; available fund(s)s грошові кошти • готові кошти; balanced fund(s)s інвестиційні фонди відкритого типу; bank fund(s)s банківські кошти; basic fund(s) базовий фонд; bonus fund(s) преміальний фонд; borrowed fund(s)s позичені кошти; budgetary fund(s)s бюджетні кошти; capital fund(s) фонд основного капіталу • основний фонд; capital projects fund(s) кошти на програму капіталовкладення; claims settlement fund(s) резерв для виплати страхового відшкодування; closed-end fund(s)s інвестиційні фонди закритого типу; common trust fund(s) спільний довірчий фонд; company fund(s) підприємницький фонд; compensation fund(s) компенсаційний фонд; consolidated fund(s) консолідований фонд; consumption fund(s) фонд споживання; contingency fund(s) кошти на непередбачені витрати; contingent fund(s) резерв для непередбачених витрат; contributed fund(s)s внесені кошти; corporate liquid fund(s) ліквідні кошти корпорації; credit fund(s)s кредитні кошти; debt fund(s)s позикові кошти; debt service fund(s) фонд забезпечення позики • фонд для виплати боргів; deposit fund(s)s кошти на депозитних рахунках; depreciation fund(s) амортизаційний фонд; development fund(s) фонд розвитку; dividend reserve fund(s) резервний фонд для виплати дивідендів; educational endowment fund(s) благодійний фонд на освіту; education fund(s)s кошти на освіту; emergency fund(s) резервний фонд; employee benefit trust fund(s) довірчий фонд, призначений для виплат працівникам підприємства; endowment fund(s) добродійний фонд • благодійний фонд; enterprise fund(s) фонд підприємств; equalization fund(s) фонд валютного регулювання • фонд вирівнювання; equity fund(s)s власні кошти; expense fund(s) початковий резервний фонд для покриття поточних витрат; extra-budgetary fund(s)s позабюджетні кошти; floating fund(s)s оборотні кошти; foreign fund(s)s закордонний капітал; frozen fund(s)s заморожені кошти; general fund(s) загальний фонд • головний фонд; government fund(s)s урядові фонди; health insurance fund(s) фонд медичного страхування; illiquid fund(s)s неліквідні кошти; imprest fund(s) фонд поточних витрат • фонд підзвітних сум; indemnification fund(s) компенсаційний фонд; insufficient fund(s)s відсутність відповідної суми на рахунку • недостатнє покриття • нестаток коштів на рахунку; insurance fund(s) страховий фонд; International Monetary Fund (IMF) Міжнародний валютний фонд (МВФ); investment fund(s) інвестиційний фонд; life fund(s) фонд довічної ренти; liquid fund(s)s ліквідні кошти; liquidity fund(s) фонд ліквідності; long-term fund(s)s довгостроковий капітал; mixed fund(s) змішаний фонд; monetary fund(s) валютний фонд; money market fund(s) фонд грошового ринку; mutual fund(s) взаємний фонд; offshore fund(s) інвестиційний фонд, зареєстрований за кордоном; old-age pension fund(s) пенсійний фонд; open-end fund(s)s інвестиційні фонди відкритого типу; outside fund(s)s залучені кошти • залучений капітал; pay-roll fund(s) фонд заробітної плати; pension fund(s) пенсійний фонд; personal fund(s)s власні гроші; petty cash fund(s) фонд дрібних сум; policy reserve fund(s) резерв страхових внесків; political fund(s) політичний фонд; private fund(s)s приватний капітал; proprietary fund(s) підприємницький фонд; public fund(s)s державні кошти; redemption fund(s) фонд погашення; registered fund(s) статутний фонд; relief fund(s) фонд допомоги; reserve fund(s)s резервний фонд • резервний капітал; revolving fund(s) відновлюваний фонд; shareholders' fund(s) акційний капітал • власницький капітал • акціонерний капітал; short-term fund(s)s короткостроковий капітал; sinking fund(s) фонд сплати • фонд погашення • викупний фонд; slush fund(s) фонд захисного покриття; social security fund(s) фонд соціального забезпечення; stabilization fund(s) фонд валютного регулювання; state fund(s)s державні кошти; sufficient fund(s)s достатнє покриття; superannuation fund(s) пенсійний фонд; trust fund(s) довірчий фонд; unpaid liability fund(s)s фонд для неспла-чених зобов'язань; wages fund(s) фонд заробітної плати; workers compensation fund(s) фонд допомоги на непрацездатність

═════════□═════════

accumulation of fund(s)s нагромадження коштів; allocation of fund(s)s призначення фондів • розміщення капіталу; application of fund(s)s розподіл коштів; appropriation of fund(s)s виділення коштів • асигнування • розміщення коштів; benefits from a fund(s) надходження з фонду; disposition of fund(s)s розподіл коштів; external sources of fund(s)s зовнішні джерела фондів; flow of fund(s)s рух фондів • напрямок фондів • потік фондів; in fund(s)s з грошима; lack of fund(s)s брак коштів; misappropriation of fund(s)s розтрата грошей • незаконне привласнення грошей; short of fund(s)s брак грошей • брак коштів; sources of fund(s)s джерела коштів; to allocate fund(s)s розміщувати/розмістити кошти • призначати/призначити кошти; to apply fund(s)s використовувати/використати кошти • витрачати/витратити кошти; to appropriate fund(s)s виділяти/виділити кошти • асигнувати; to attract fund(s)s притягувати/притягнути кошти; to borrow fund(s)s позичати/позичити гроші; to channel fund(s)s спрямовувати/спрямувати кошти; to deposit fund(s)s вносити/внести гроші в банк; to earmark fund(s)s призначати/призначити кошти; to establish a fund(s) створювати/створити фонд; to freeze fund(s)s заморожувати/заморозити кошти; to grant fund(s)s давати/дати кошти; to invest fund(s)s інвестувати фонди • вкладати/вкласти капітал; to invest in a fund(s) інвестувати гроші у фонд; to make fund(s)s available давати/дати гроші до розпорядження; to manage a fund(s) завідувати фондом; to obtain fund(s)s здобувати/здобути гроші; to provide fund(s)s давати/дати гроші; to raise fund(s)s притягати/притягнути фінансові ресурси; to redistribute fund(s)s перерозподіляти/перерозподілити кошти; to release fund(s)s вивільняти/вивільнити кошти; to set up a fund(s) створювати/створити фонд; to transfer fund(s)s передавати/передати кошти • переказувати/переказати гроші; to withdraw fund(s)s вилучати/вилучити капітал • вибирати/вибрати гроші; uses of fund(s)s розподіл коштів • вжиток фондів

═════════◇═════════

фонд < фр. fond — грошові суми, капітал; внесок, пожертвування < лат. fundus — основа; засвідчуються в писемних пам'ятках XVI ст. іншомовні термінологічні форми: фундушъ і похідні фундушный, фундушовый у значенні «який стосується фонду, пожертвувань» (ІУМ: 463-464); резерв < фр. réserve — запас < лат. reservo — зберігаю (СІС: 576); ресурси < фр. resources — матеріальні засоби < лат. resurgo — піднімаюсь, виникаю знову (СІС: 586; ЕС-СУМ 4:166)

(2. ord)

ком. 1. n наказ; розпорядження; доручення; дозвіл; інструкція; v наказувати/наказати; 2. n замовлення; замовлення-наряд; v замовляти/замовити

1. усна чи письмова настанова або розпорядження щодо певної дії або завдання; 2. письмовий наказ, в якому дається розпорядження щодо доставки, виготовлення чи форми оплати товару

═════════■═════════

advance order попереднє замовлення; advertising order замовлення на рекламу; back order невиконане замовлення; backlog order невиконане замовлення; banker's order наказ банку про платіж • банківське доручення; bank money order банківський грошовий переказ; bank payment order банківське платіжне доручення; blanket order загальне замовлення; buying order наказ про купівлю; cash order пред'явницька тратта; collection order доручення на інкасо; company order замовлення підприємства; company work orders внутрішні замовлення підприємства; conditional order замовлення з визначеними умовами; confiscation order наказ про конфіскацію; construction order будівельне замовлення; contingent order умовний наказ; covering order доручення про покриття; credit order кредитне доручення; customer's order замовлення споживача; day order наказ, який діє один день; delivery order замовлення на постачання; discretionary order наказ про дії на свій розсуд; durables order замовлення на товари тривалого вжитку; export order експортне замовлення; express order термінове замовлення • замовлення за терміновим дорученням; factory order фабричне замовлення • замовлення підприємству на виготовлення продукції; filled order виконане замовлення; fill-or-kill order наказ (клієнта брокеру), який має бути негайно виконаний або анульований; firm order тверде замовлення; foreign order закордонне замовлення; forward order наказ про купівлю на термін; good till cancelled (G. T. C.) order наказ, який діє до моменту виконання або до закінчення строку; good till month (G. T. M.) order наказ, який діє протягом місяця; good till week (G. T. W.) order наказ, який діє протягом тижня; import order імпортне замовлення; incoming orders замовлення, які надходять; international money order грошовий переказ за кордон; job order виробничий наказ; limit order наказ, обмежений умовами; mail order замовлення через пошту • замовлення товару з доставкою поштою; market order наказ про купівлю товарів або цінних паперів; money order платіжне доручення • грошовий переказ; nontransferable order наказ про оплату, який може віддати лише власник рахунка; odd-lot order наказ про купівлю нестандартної партії цінних паперів; off-floor order біржовий наказ клієнта маклеру; open order відкритий наказ • відкрите замовлення; outstanding order затримане замовлення; payment order платіжне доручення; pilot order пробне замовлення; postal money order поштовий переказ; priority order першочергове замовлення; production order замовлення на виготовлення продукції • замовлення на виготовлення товару; proforma order попереднє замовлення; publicity order замовлення на рекламу; purchase order замовлення на постачання • доручення на купівлю; purchasing order замовлення на постачання; repeat order повторне замовлення; round-lot order наказ про купівлю стандартної партії цінних паперів; rush order термінове замовлення; sample order пробне замовлення; schedule order замовлення, розділене на партії за терміном постачання; second order додаткове замовлення; service order замовлення на виконання послуг; single order разове замовлення; special order спеціальне замовлення; standard order замовлення стандартного обсягу; standing order тверде замовлення на обумовлену кількість товару; stock order замовлення зі складу; stop order наказ про купівлю (продаж) цінних паперів, коли ціна досягне визначеного рівня; stop limit order наказ, обмежений умовами; stop loss order наказ про продаж цінних паперів за кращу ціну після її зниження до визначеного рівня; stop payment order наказ про припинення платежу; supporting order доручення про купівлю акцій для підтримання курсу; suspended market order наказ про купівлю цінних паперів у разі досягнення ринковою ціною визначеного рівня; swap order наказ продати цінні папери з метою використання виручки для купівлі інших паперів; tentative order пробне замовлення; time order наказ, який діє протягом визначеного часу; transfer order наказ про переказ грошей; trial order пробне замовлення; unfilled order невиконане замовлення; unlimited order наказ брокеру, не обмежений умовами; unshipped order недоставлене замовлення; vesting order судовий наказ про передачу правового титулу; warehouse order дозвіл митниці на вивіз вантажу зі складу; warehouse-keeper's order дозвіл митниці на вивіз вантажу зі складу; week order тижневий наказ • наказ, який діє тиждень; withdrawal order наказ про виплату грошей; written order письмовий наказ

═════════□═════════

according to order згідно із замовленням; against order на рахунок замовлення; by order за дорученням • за розпорядженням; by order and for account of за наказом і на рахунок; in short order негайно; on order на замовлення; made to order зроблений на замовлення; negotiable order of withdrawals платіжний наказ із використанням коштів з рахунка заощаджень; order for account наказ про угоду на термін; order for collection інкасове доручення; order for remittance доручення про переказ грошей; order for settlement наказ про сплату • наказ на розрахунок; order for warehouse release наказ про видачу товарів зі складу; to accept an order приймати/ прийняти замовлення; to acknowledge an order підтверджувати/підтвердити одержання замовлення; to alter an order змінювати/змінити замовлення; to book an order реєструвати/зареєструвати замовлення; to cancel an order скасовувати/скасувати замовлення; to collect orders збирати/зібрати замовлення; to complete an order виконувати/виконати замовлення; to comply with orders виконувати/виконати наказ; to confirm an order підтверджувати/підтвердити замовлення; to dispatch an order відправляти/відправити замовлення; to draw up an order оформляти/оформити замовлення-наряд; to fill an order виконувати/виконати замовлення; to get an order одержувати/одержати замовлення; to lose an order втрачати/втратити замовлення; to make out an order видавати/видати замовлення-наряд; to pay by banker's order платити через банк; to pay for an order сплачувати/сплатити замовлення; to place an order замовляти/замовити; to receive an order одержувати/одержати замовлення; to renew an order відновлювати/відновити замовлення; to revise an order переглядати/переглянути замовлення • змінювати/змінити замовлення; to rush an order виконувати/виконати термінове замовлення; to send an order посилати/послати замовлення; to withdraw an order скасовувати/скасувати замовлення • анульовувати/анулювати замовлення